Лізинг – слово, яке чули багато хто. Особливо коли мова заходить про авто, техніку чи нерухомість. Але коли доходить до самого змісту, починається плутанина. Для когось це майже кредит, для когось – щось схоже на оренду, а хтось узагалі не може зрозуміти, як воно працює і в чому сенс. Саме тому далі розберемося простими словами, що це таке, який буває і чим усе ж таки відрізняється від кредиту.
Лізинг простими словами
Якщо говорити зовсім просто, то лізинг – це коли ви не купуєте річ одразу повністю за свої гроші, а користуєтеся нею вже зараз і платите за це частинами. Найчастіше так беруть авто, техніку, обладнання, інколи й інше дороге майно. Але не все. Наприклад, земельні ділянки для цього не підходять, і з окремими об’єктами державного майна теж є свої обмеження.
Краще уявити це на простих прикладах.
Наприклад, вам потрібне авто для роботи. Грошей одразу на всю машину немає або просто не хочеться викладати всю суму відразу. Тоді авто береться в лізинг – ви ним уже користуєтеся, але платите поступово за договором.
Або інший приклад – техніка для бізнесу чи господарства. Трактор, навантажувач, обладнання, верстат – усе це коштує дорого. І замість того, щоб одразу віддати велику суму, людина чи компанія бере це в лізинг і виплачує частинами.
Якщо зовсім по-простому, то лізинг – це щось між орендою і покупкою. Ви вже користуєтеся річчю, але право власності одразу не завжди ваше. Саме тому його часто плутають із кредитом або орендою. Але це все ж окремий формат.
Як працює лізинг
От тут якраз краще без важких слів, від яких хочеться закрити сторінку. Якщо дуже просто, у лізингу є три сторони:
- лізингодавець – компанія, яка купує майно та дає його вам у користування;
- клієнт або лізингоодержувач – той, хто цим майном користується і платить за нього частинами;
- постачальник або продавець – той, у кого це авто, техніку чи інше майно купують.
Саме так ці ролі описані й у чинному Законі України про фінансовий лізинг.
Далі все працює досить просто:
- ви обираєте, що саме вам потрібно – авто, техніку, обладнання;
- лізингова компанія купує це у постачальника;
- ви отримуєте це майно в користування;
- далі платите регулярні платежі за договором;
- а наприкінці, залежно від умов, або викуповуєте майно, або повертаєте його.
Закон прямо передбачає, що лізингодавець передає об’єкт у володіння та користування за плату й на певний строк.
По суті, для клієнта це зручний спосіб користуватися майном уже зараз, а для компанії – окремий, власний бізнес, така форма заробітку.
Машина в лізинг, як це працює
Найчастіше про такий лізинг згадують саме тоді, коли мова про машину. Але тут важливо відразу не сплутати його з кредитом. Бо в кредиті ви берете у банку гроші й купуєте авто на себе, а потім щомісяця сплачуєте банку частинами ту суму яку взяли та ще й з відсотками. А тут трохи інакше:
- ви обираєте авто;
- вносите перший внесок;
- далі їздите на цій машині;
- щомісяця платите суму, яка прописана в договорі;
- а в кінці або викуповуєте авто, або просто закриваєте договір на тих умовах, які були обрані відразу.
І от саме тут і є суть лізингу. Машина не завжди одразу ваша, як це багато хто собі уявляє. Ви не просто “купили на виплату”. Ви користуєтесь авто за умовами лізингового договору. І вже сам договір визначає, чи стане воно потім вашим, чи ні. На практиці найчастіше авто все ж потім викуповують.
Щоб було ще зрозуміліше, можна глянути на простий реальний приклад. Скористаємось калькулятором на сайті https://eskacapital.com/. Якщо авто коштує 800 000 грн, аванс може бути різним, візьмемо 20% – 160 000 грн, строк (можна від 12 міс до 48) для прикладу – 48 місяців. Платіж – 28 046 грн на місяць. Тобто людина не викладає всю суму одразу, але вже користується машиною зараз. І платить фіксовану суму щомісяця, без відсотків, які змінюються. Тому й переплата в результаті зовсім інша, не така як у банку. Саме тому такий формат не варто автоматично називати кредитом, хоча зовні вони й схожі.
Є і ще одна різниця, яку багато хто помічає одразу. Якщо кредит частіше асоціюється саме з новими авто, то в цьому форматі нерідко можна взяти й вживану машину, якщо компанія з такими варіантами працює. І для багатьох це теж великий плюс, бо не всім потрібне саме нове авто з салону.
Фінансовий лізинг – суть і особливості
Фінансовий лізинг – це коли майно беруть у користування з подальшим викупом. Такий варіант доречний тоді, коли річ потрібна надовго і є план не просто користуватися нею, а з часом мати її своєю.
Найчастіше так беруть:
- авто;
- спецтехніку;
- обладнання для роботи;
- дорогу техніку для бізнесу.
Якщо сказати зовсім просто, фінансовий лізинг – це формат “користуюсь зараз, плачу частинами, потім викуповую”. Саме цим він і відрізняється від оперативного лізингу, де майно не завжди планують залишати собі.
Оперативний лізинг – що це таке і чим відрізняється від фінансового
А тепер про оперативний лізинг. Це вже історія не стільки про викуп, скільки про користування на певний час. У податковій термінології України оперативний лізинг прямо описують як операцію на умовах, інших, ніж фінансовий, тобто по суті це ближче до оренди, ніж до формату “виплачую і забираю собі”.
Головна різниця тут проста:
- фінансовий – це частіше про подальший викуп;
- оперативний – це частіше про користування без обов’язкової прив’язки назавжди.
Саме в цьому між ними і є головна різниця.
Види лізингу – повний огляд
Але це ще не всі варіанти. Насправді є й інші види, і вони відрізняються не “для галочки”, а по суті – хто бере майно, звідки воно, хто його купує і що буде далі. У законодавстві України окремо закріплені терміни фінансовий лізинг і оперативний, а інші назви частіше використовують у практиці ринку та в описі схем угод. Наприклад є:
| Вид | Що це простими словами | У чому особливість |
| Фінансовий | Берете майно в користування з подальшим викупом | Найчастіше наприкінці майно переходить у власність або викуповується окремо |
| Оперативний | Користуєтесь майном певний час без обов’язкового викупу | Це ближче до оренди – покористувались і повернули |
| Внутрішній | Усі сторони угоди працюють в Україні | Найпростіший і найзрозуміліший формат для більшості клієнтів |
| Міжнародний | Одна зі сторін угоди з іншої країни | Часто стосується техніки, обладнання чи транспорту з-за кордону |
| Прямий | Майно передає сам виробник або власник, без посередника | Менше посередників |
| Непрямий | Майно передається через лізингову компанію | Це найпоширеніший варіант на практиці |
| Поворотний | Власник продає своє майно лізинговій компанії й далі сам же ним користується | Допомагає швидко отримати гроші, не втрачаючи сам предмет роботи |
| Транзитний | У схемі беруть участь сторони з кількох країн | Складніший формат, частіше для великого бізнесу |
Якщо сказати зовсім коротко, то для звичайної людини або малого бізнесу найчастіше важливо розуміти два головні види, які ми розібрали вище. Усе інше вже більше про те, як саме оформлена угода та хто в ній бере участь.
Що означає лізинг персоналу
Є ще один термін, який теж часто зустрічається, – лізинг персоналу. Якщо говорити зовсім просто, це коли компанії потрібні люди не в штат назавжди, а на певний час – під сезон, проєкт, пік замовлень або окрему задачу. Тоді працівників беруть через посередника, а не оформлюють одразу до себе. На практиці під цим найчастіше мають на увазі тимчасове залучення персоналу через кадрову компанію.
Працює це так:
- є компанія-замовник, якій потрібні люди;
- є кадрова компанія або посередник, у якої ці працівники оформлені;
- і є самі працівники, які фактично працюють у замовника.
Тобто бізнес отримує людей на роботу, але не бере їх одразу у свій постійний штат.
В Україні цей термін частіше живе в бізнес-практиці, ніж у чітких юридичних формулюваннях. Дуже часто “лізинг персоналу” пояснюють як форму, близьку до оренди персоналу або аутстафінгу.
Найчастіше це доречно тоді, коли людей треба:
- на сезон;
- на короткий проєкт;
- на склад, виробництво, логістику;
- або коли бізнесу треба швидко підсилити команду без довгого найму.
Так звучить він незвично, але суть у нього досить проста.
Лізинг чи кредит, що вигідніше
Тут немає однієї правильної відповіді для всіх. Бо це різні типи операції, і кожен сам вирішує, що йому ближче.
В кредиті ви берете гроші в банку й купуєте майно на себе. Тобто авто, техніка, нерухомість чи інша річ відразу оформлюється на вас. Але поки все не виплачено, вона зазвичай перебуває в заставі у банку.
У лізингу теж є щомісячні платежі, але сама схема інша. Майно купує лізингова компанія, а ви ним користуєтесь за договором. Тобто до повної виплати власник не ви. І саме в цьому одна з головних відмінностей.
Важливо:
- у кредиті часто інші умови, інший пакет документів і своя схема відсотків;
- у лізингу щомісячний платіж зазвичай відомий одразу, а сама ставка зрозуміліша;
- початковий внесок теж часто є, але сама угода будується інакше, ніж у банку.
Тобто і там, і там є свої плюси. І правильніше сказати вигідніше не те чи інше взагалі, а те, що підходить саме вам за умовами, платежами й кінцевою метою.
Переваги та недоліки лізингу
Отже, загальну картину вже можна скласти. Але якщо коротко зібрати все по суті, то в такого формату є свої плюси. І саме через них його часто й обирають.
З плюсів:
- не потрібно одразу викладати всю суму;
- можна користуватися майном уже зараз;
- щомісячний платіж відомий наперед;
- можна взяти не лише нове, а й вживане авто чи техніку;
- у фінансовому лізингу майно потім найчастіше викуповують.
Але й без другої сторони тут не обходиться. І хай там як, свої мінуси теж є. Хоча вже кожен сам для себе вирішує, мінус це для нього чи ні.
З можливих мінусів:
- до повної виплати майно не ваше;
- багато що вирішують саме умови договору;
- є перший внесок;
- за затримку платежів чи порушення можуть бути свої наслідки;
- не всі звикли до того, що користуються річчю, яка ще не у власності;
- у підсумку теж треба уважно рахувати загальну суму, а не дивитися лише на щомісячний платіж.
Тобто це не ідеальний і не поганий сам по собі. Це просто окремий формат, у якого є свої сильні сторони й свої нюанси.
Що потрібно знати про умови лізингу в Україні
Тут теж без зайвого ускладнення. Якщо говорити просто, в Україні основа всього – це договір. У законі прямо прописано, що майно передається у користування на строк не менше одного року й за це сплачуються щомісячні відповідні платежі.
Що зазвичай треба знати про умови:
- є договір – і саме він вирішує найбільше;
- є перший внесок – без нього найчастіше не обходиться;
- є щомісячні платежі – за графіком;
- є строк, на який береться майно;
- є умови викупу або повернення – залежно від типу лізингу.
Що до документів, то тут усе залежить від того, хто саме оформлює таку послугу. Але якщо говорити загалом, то для фізичних осіб і бізнесу зазвичай просять:
- паспорт і ІПН;
- заявку або анкету;
- документи про доходи або фінансовий стан;
- для бізнесу – реєстраційні документи компанії.
Лізингові компанії в Україні прямо публікують окремі переліки документів для юросіб і анкети залежно від авансу.
Тобто в Україні – це не “на словах домовились”, а чітка історія з договором, строком, платежами та прописаними умовами. Саме тому перед підписанням найважливіше не просто дивитися на красиву рекламу, а уважно читати, скільки платите, на який строк і що буде в кінці договору.
Тобто з усього цього можна зробити простий висновок, що лізинг – це не кредит, хоча щось спільне між ними є, і не звичайна оренда. Це окремий варіант отримати авто, техніку чи інше майно без великої суми одразу, але зі своїми умовами, плюсами й нюансами. Звісно, найпростіше – це прийшов, побачив, купив. Але коли такої можливості немає, лізинг допомагає.
