Покладіть поруч iPad Pro M5 і свій смартфон. Планшет виявиться тоншим, всього 5,1 мм, і це найтонший пристрій, який Apple будь-коли випускала. Тонший навіть за колишній iPod nano. А всередині той самий чип M5, що й у нових MacBook Pro. Тобто в руках у вас лежить ноутбук, з якого прибрали клавіатуру, вентилятор і половину товщини, а екран зробили з двох шарів OLED.
Звучить дивовижно! Тільки навіщо планшету така сила, якщо більшість людей дивиться на ньому серіали й гортає стрічку? Спробуємо розібратися де ця потужність справді відчувається, а де просто лежить про запас. А заодно подивимося, який він у руках, як показує екран на сонці й уночі, скільки тримає батарея і чи вийде з нього заміна ноутбуку.
Перше враження – який iPad Pro M5 у руках
Після товщини дивує ще й вага. Менша версія, 11-дюймовий iPad Pro M5 важить близько 444 грамів, більша, 13-дюймовий десь 579, тобто як пляшка води. Тримати його в руках можна довго, і рука не втомлюється.
Корпус алюмінієвий, кольорів лише два – космічний чорний і сріблястий. Краї рівні, без заокруглень, тож у руках він відчувається як тонка щільна пластина, а не як іграшка.
Порт тут один, USB-C з підтримкою Thunderbolt. Він потрібен не лише для зарядки, а й для зовнішніх моніторів і швидких дисків, про це ще буде далі.
А от тонкість має й інший бік. Такий планшет хочеться берегти, тому без чохла носити його в сумці не надто спокійно.
Екран iPad Pro M5 у реальному житті
Екран тут OLED, причому з двох шарів, один над одним. Удвох вони світять яскравіше, а кожен окремо працює легше, тому екран довше не вигоряє.
Яскравості вистачає з головою. Звичайна картинка світить до 1000 ніт, а у фільмах найяскравіші моменти доходять до 1600. Сонце в кадрі справді сліпить, а темні місця поруч лишаються по-справжньому чорними.
Уночі теж зручно. Чорне тло не світиться взагалі, тож у темній кімнаті екран не б’є в очі, а яскравість можна зменшити майже до нуля.
На вулиці все видно, тільки під пряме сонце краще не ставати. Для цього є матове скло, яке прибирає відблиски, але ставлять його лише на дорожчі версії з 1 або 2 ТБ пам’яті.
Картинка тут дуже плавна, бо екран оновлюється 120 разів на секунду. Прокручувати сторінки чи малювати стилусом приємно, нічого не смикається. А коли на екрані нічого не рухається, частота сама падає, і батарея витрачається менше.
Пікселів не видно навіть зблизька. В 11-дюймовій версії це 2420×1668, у 13-дюймовій 2752×2064.
Продуктивність iPad Pro M5 – тести й відчуття
Екран вражає одразу, а от сила M5 розкривається не з першого дня. І якщо вірити тестам Geekbench, її тут справді багато. В одноядерному режимі планшет набрав 4133 бали, стільки ж, скільки потужний M4 Max. А настільний AMD Ryzen 9 9950X3D поступився йому приблизно на 22%. Тож за силою одного ядра планшет обганяє більшість комп’ютерів.
Порівняно з минулим M4 різниця вже скромніша. У багатоядерних тестах новий чип швидший лише на неповні 10%, зате графіка підросла помітно, приблизно на третину.
Тільки сила залежить ще й від пам’яті. У версіях на 256 і 512 ГБ процесор має 9 ядер і 12 ГБ оперативної пам’яті, а в старших на 1 і 2 ТБ уже 10 ядер і 16 ГБ. У звичайних задачах різниці не помітите, а от у важкому монтажі вона є.
У роботі це виглядає так:
- відео в 4K монтується без ривків;
- фільтри у фоторедакторах накладаються миттєво;
- важкі ігри йдуть на максимальних налаштуваннях.
Найбільше потужність відчувається в 3D, у музиці з десятками доріжок і в роботі з нейромережами.
Хоча є й обмеження. Вентилятора тут немає, тож за годину рендера планшет помітно гріється й трохи скидає швидкість. Короткі тести цього не показують, тому в тривалій роботі реальна сила трохи нижча за рекордні цифри.
Автономність і зарядка iPad Pro M5
Така сила, звісно, їсть заряд. Та тут Apple втрималася у звичних рамках. І менша, і більша версія працюють близько 10 годин, якщо дивитися відео чи сидіти в інтернеті через Wi-Fi.
На практиці цього вистачає на цілий день. Серіали, браузер, пошта, трохи малювання, і до вечора ще лишається запас. А от важкий монтаж чи ігри з’їдають батарею помітно швидше, тож у такі дні зарядку краще мати під рукою.
Зате заряджатися він навчився швидко. З адаптером від 60 Вт планшет набирає половину заряду приблизно за пів години, а повністю заряджається трохи менше ніж за дві години. Для порівняння, попередній M4 більше за 30-35 Вт узагалі не приймав.
Тільки потрібного адаптера в коробці немає, там лише кабель. Тож якщо вдома немає зарядки на 60 Вт, швидкої зарядки ви просто не побачите, доведеться докупити окремо.
Що ще вміє iPad Pro M5
Екран, сила й батарея це головне, але на цьому начинка не закінчується. У дрібницях тут теж є чим здивувати.
Звук дають чотири динаміки, тож фільми звучать об’ємно навіть без навушників. А мікрофонів теж чотири, студійної якості, і є режим, який приглушує шум навколо, щоб на дзвінку чули лише вас.
Камер тут дві, обидві по 12 Мп. Основна ззаду для фото документів чи коротких відео, а поруч сканер LiDAR, який вимірює глибину й допомагає в програмах доповненої реальності. Фронтальна розташована на довгій стороні й уміє стежити за вами, тож під час відеодзвінка ви лишаєтеся в центрі кадру, навіть якщо ходите кімнатою.
Зі зв’язком усе найсучасніше. Є Wi-Fi 7 і Bluetooth 6, а за бажання можна взяти версію з 5G. Причому новий модем витрачає менше енергії, тож мобільний інтернет садить батарею повільніше, ніж у минулій моделі. Ще планшет вміє приймати дзвінки з iPhone, який лежить поруч.
Для творчості є підтримка Apple Pencil Pro. Стилус реагує на стискання й обертання, ледь відчутно вібрує у відповідь, а якщо загубиться, його можна знайти через «Локатор». Для роботи з текстом підключається клавіатура Magic Keyboard з тачпадом.
І про пам’ять. Вбудованої тут від 256 ГБ до 2 ТБ, а працює вона вдвічі швидше, ніж у M4. Тобто великі файли відкриваються й зберігаються помітно швидше, а в монтажі це відчувається одразу.
Де Apple недотягнула в iPad Pro M5
Після всього сказаного iPad Pro M5 виглядає майже ідеальним. Та поживши з ним трохи, ловиш себе на думці, що деякі речі тут просто напрошувалися.
Найбільше питань до системи. Чип такий самий, як у MacBook Pro, а працює він на iPadOS, де частини професійних програм просто немає. Тому багато сили M5 часто лишається без діла, і це видно не лише користувачам, а й оглядачам.
Друге, що дратує, це розподіл по версіях. Повний чип із 10 ядрами й 16 ГБ пам’яті є лише в моделях на 1 і 2 ТБ. Там же й матове скло. Тобто хочеш максимум, доводиться брати пам’ять, яка багатьом просто не потрібна.
Аксесуари теж окремо. Стилус, клавіатура й навіть швидкий адаптер докуповуються, а без клавіатури розмова про заміну ноутбука взагалі втрачає сенс.
Кольорів лише два, чорний і сріблястий. Для дорогого флагмана це скупо, особливо коли навіть iPad Air пропонує кілька ніжних відтінків.
Ну і без вентилятора під довгим навантаженням він гріється й скидає швидкість. Для такої тонкої пластини це зрозуміло, але в пристрої, який продають як для професіоналів, це трохи прикро.
Та навіть із цими недоліками iPad Pro M5 лишається тим, до чого конкуренти поки не дотягують.
Тож навіщо планшету стільки сили? Щоб працювати. Монтувати відео, крутити 3D, зводити музику чи гратися з нейромережами, і тут M5 викладатиметься на повну. А якщо на ньому будуть серіали й стрічка в соцмережах, як у більшості, ця сила просто лежатиме про запас. Знати, що вона є, приємно, а от знадобиться вона навряд чи.
