У 1790 році під стінами цієї фортеці за один день загинуло близько 36 тисяч людей. Турки вважали її неприступною, і підстави були. Вали заввишки з будинок, широкий рів, гарнізон у 35 тисяч. Тепер на тому місці парк. Фортецю розібрали ще в XIX столітті, і від неї лишилися хіба рови, залишки укріплень та Мала мечеть.
Тільки місто нікуди не зникло. Воно стоїть на Дунаї за кілька кілометрів від Румунії. Живе портом і пахне річкою з її плавнями й очеретом. І дивитися тут є на що, навіть без фортеці. Храми, музеї, набережна, з якої видно інший берег, і дельта Дунаю за годину їзди. Тож далі про дорогу сюди й про те, заради чого варто вибратися.
Де знаходиться Ізмаїл і скільки людей у ньому живе
Розташоване місто в найпівденнішому куті Одеської області, там, де Україна впирається в Румунію. На карті України його шукайте в самому низу, біля дельти Дунаю. Історично це Бессарабія, точніше її південна частина, яку називають Буджаком.
Стоїть Ізмаїл на лівому березі Дунаю, на Кілійському гирлі, і тягнеться вздовж води майже на 13 кілометрів. Протилежний берег уже румунський, там село Плауру, тож кордон із Румунією видно просто з набережної.
Чорне море за 80 кілометрів. Близько, щоб впливати на клімат, і далеко, щоб не заважати річці диктувати свій характер.
Адміністративно це центр Ізмаїльського району й окрема міська громада. За кількістю жителів місто друге в області після Одеси. Живе тут понад 70 тисяч людей, а займає воно близько 62 квадратних кілометрів.
І воно багатонаціональне, причому таким було завжди. Поруч живуть українці, болгари, молдовани, росіяни, гагаузи. Тому на вулиці можна почути кілька мов одночасно, і для ізмаїльців у цьому немає нічого дивного.
Коротка історія Ізмаїла: від Мехмедабада до сучасного міста
Місце тут обжили задовго до турків, але саме вони зробили з нього те, чим Ізмаїл відомий. Далі коротко за датами:
- 1592 рік. Перша згадка про Ізмаїл як фортецю в турецькому перепису. Тоді це було невелике укріплення з гарнізоном у кілька десятків вояків.
- XVI-XVII століття. Місто міняє назви. Спершу Мехмедабад на честь засновника, далі Ісмаїл, а в українських джерелах Сміл. Саме під цією назвою воно згадується в козацьких походах, бо запорожці сюди навідувалися регулярно й одного разу спалили дощенту.
- 11 грудня 1790 року. Найвідоміший штурм, під командуванням Суворова. Першими в укріплення увірвалися козаки отамана Антона Головатого, а першим комендантом фортеці став Кутузов.
- 1812 рік. За Бухарестським миром Ізмаїл відходить Російській імперії й на 40 років отримує назву Тучков. Тоді ж місто починає рости як порт.
- 1856 рік. Фортецю підривають за умовами Паризького мирного договору. Лишаються рови, вали й мечеть.
А XX століття додало ще кілька змін прапорів. Румунський період, радянський, знову румунський під час війни, і знову радянський. І з 1954 року Ізмаїл остаточно став частиною Одеської області.
Як доїхати до Ізмаїла: відстань, маршрути й транспорт
Майже будь-який маршрут сюди проходить через Молдову. Прямої дороги вздовж узбережжя більше немає, бо міст через Дністровський лиман у Затоці зруйнували у 2022 році.
На авто
Найкоротший шлях з Одеси це траса М15, вона ж Одеса – Рені. Відстань близько 240 кілометрів через Маяки й молдовську Паланку, причому транзитна ділянка невелика.
А от з інших міст картина зовсім інша. З Черкас навігатор дає 700-800 кілометрів залежно від маршруту, зі Львова теж близько 800, і обидва шляхи ведуть через Молдову. З Харкова взагалі виходить понад 1100 кілометрів. Спершу на Умань, далі Гайсин і Могилів-Подільський, потім молдовська територія мало не повз Кишинів, і лише тоді Ізмаїл.
Тому документи обов’язкові, причому закордонний паспорт або ID-картка. Без них маршрут просто не складеться.
Потягом
Між Одесою та Ізмаїлом курсує дизель-поїзд «Дунайський експрес». Ходить він щоденно, час у дорозі близько 4 годин 10 хвилин, із зупинками в Білгороді-Дністровському, Сараті та Арцизі. Кордон при цьому перетинати не треба, тож паспорт не знадобиться. Розклад варто звіряти на сайті Укрзалізниці, бо він періодично змінюється.
Автобусом
Автобус Одеса – Ізмаїл ходить регулярно, у дорозі теж близько чотирьох годин. Маршрут той самий, через Молдову, тож паспорт беріть обов’язково. А вже на місці автовокзал Ізмаїла стане в пригоді для поїздок по Бессарабії. Звідси ходять маршрутки до Кілії, Вилкового, Рені та Болграда. Розклад автобусів змінюється, тому перед виїздом краще звірити актуальний.
З інших міст зазвичай зручніше доїхати до Одеси, а вже звідти пересісти. І в будь-якому разі закладайте запас часу, бо на кордоні буває черга.
Пам’ятки Ізмаїла – що подивитися в місті
Місто невелике, тож обійти основне можна за день. Хіба що набережна затягує довше, ніж планувалося.
Парк-музей «Фортеця»
Вулиця Фортечна, 1-А, просто на березі Дунаю.
Самих стін тут немає, зате лишилося те, що земля пам’ятає краще за камінь. Земляні вали, залишки укріплень і рів, який місцями сягає 11 метрів завглибшки. Аби уявити масштаб, це приблизно висота чотириповерхового будинку.
Гуляючи алеями, натрапите на Кілійські ворота, Свято-Успенську церкву й Миколаївський храм. До речі, брама Миколаївського монастиря це колишня брама румунського кладовища, і вона теж із тих часів.
А якщо хочеться побачити фортецю, яка вистояла, вам до Хотинської над Дністром. Там стіни стоять і досі.
Мала мечеть
Найстаріша будівля Ізмаїла, і їй понад 500 років. Саме вона пережила і штурм, і підрив фортеці, і зміну імперій. Мечеть звели в XVI столітті, у XIX освятили як Хрестовоздвиженську церкву, а в 1948-му передали музею.
Сьогодні це пам’ятка архітектури національного значення й один із небагатьох зразків середньовічної османської архітектури в Україні.
Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл»
Працює всередині тієї самої мечеті з 1973 року. Полотно тут 20 на 8 метрів, і показує воно вирішальний момент штурму 1790-го. Аби оцінити масштаб, згадайте батальні картини Альтомонте в Олеському й Золочівському замках, ті самі, які називають найбільшими в Європі. Площа ізмаїльського полотна більша за них удвічі.
Відвідати можна з понеділка по суботу, з 9:00 до 17:00, хоча графік варто звірити перед поїздкою.
Покровський собор
Головний храм міста, у самому центрі. Збудований у стилі класицизму, а от розписи всередині вже модерн, і зробив їх художник Піскарьов, вихованець школи Васнецова. Поєднання незвичне, і саме цим собор запам’ятовується. Поруч просторий сквер, де зазвичай і призначають зустрічі.
Історико-краєзнавчий музей Придунав’я
Тут уже не про штурми, а про людей. Музей розповідає про Бессарабію, про народи, які тут оселялися, і про побут придунайських сіл. Гарне доповнення до всього військового, чого в Ізмаїлі вистачає.
А ще в Ізмаїлі є набережна Дунаю, і саме там найкраще відчувається місто. Доглянута, чиста, з лавками й ліхтарями, а ввечері туди виходить усе місто. Звідси видно румунський берег і судна, що йдуть повз.
Хоча найцікавіше починається, коли звернути з проспекту в бічну вуличку. Старі одноповерхові будинки з дерев’яними віконницями, подвір’я з виноградом над столом. І те відчуття межі кількох культур, якого не покажуть у жодному музеї.
Дунай і природа навколо Ізмаїла: куди поїхати поруч
Саме місто обійти можна за день. А от навколо цікавого вистачить на цілий тиждень:
- Вилкове приблизно за 80 кілометрів дорогою. Українською Венецією його звуть недарма, бо частина міста стоїть на каналах, і люди там досі плавають човнами між дворами.
- Дунайський біосферний заповідник з адміністрацією у Вилковому. Очерет, протоки, острови, а птахів за рік налічують близько 250 видів, включно з пеліканами. Тільки станом на серпень 2026 року більшість маршрутів закриті через безпекові обмеження, і працював хіба «Острів Єрмаків».
- Кілія за 40 кілометрів, із напівпідземною Свято-Миколаївською церквою й рибальською гаванню.
- Озеро Ялпуг найбільше природне озеро України. Рибалок тут вистачає, тільки правила лову й нерестові заборони варто перевіряти заздалегідь.
А от покататися Дунаєм не вийде. Річкова навігація для прогулянок зараз обмежена, і це не тільки про південь.
Цікаві факти про Ізмаїл
Причин приїхати сюди вже назбиралося чимало. Та кілька фактів зроблять список ще переконливішим:
- Тут воював автор «Енеїди». Іван Котляревський служив офіцером і брав участь в облозі Ізмаїла під час війни 1806-1812 років. У документах зазначено, що він «відзначив себе безстрашністю».
- Бессарабія лишила слід у літературі. Михайло Коцюбинський працював тут від 1892-го, згодом і в Ізмаїльському повіті. Ці враження й лягли в основу його бессарабського циклу.
- Фортеця була справді серйозною. Одинадцять бастіонів, 260 гармат і рів до 10 метрів завглибшки.
- Місто живе портом. Ізмаїльський морський торговельний порт працює на Дунаї й лишається одним із ключових для регіону, бо саме через нього йде торгівля з Європою.
- Місто найпівденніше в Одеській області. Цікава паралель виходить із Ужгородом на заході. Обидва прикордонні, з перемішаними культурами й мовами сусідів на вулицях.
- День міста святкують наприкінці вересня. Точну дату щороку визначає міськрада. Наприклад, у 2026-му це 26 вересня, коли місто відзначило 436-ту річницю. Якщо хочете застати його найжвавішим, плануйте поїздку на цей час.
А ще сюди варто приїхати заради самого Дунаю. Про який теж можна назвати чимало цікавих фактів. Річка тече через 10 країн Європи, і саме тут розливається найширше, перед тим як впасти в море. Для України він другий після Дніпра, тільки побачити його можна хіба на цьому клаптику Одещини.
Коли їхати в Ізмаїл і що врахувати на місці
Клімат тут не такий, як деінде в Україні. Поки в Карпатах біля водоспаду Пробій уже прохолодно й потрібна куртка, в Ізмаїлі ще ходять у футболках. Літо тут довге й спекотне, зима м’яка й коротка, а в долині Ялпугу поруч узагалі мікроклімат, схожий на середземноморський.
Найкращий час це травень, червень і вересень. Влітку буває задушливо, до +35 і вище, а тіні на набережній небагато. Зате у вересні ще тепло, менше людей, і якраз починається виноградний сезон.
А от що знадобиться вже на місці:
| Порада | Деталі |
| Житло бронюйте заздалегідь | Готелів у місті небагато, є кілька в центрі та квартири подобово |
| Взуття беріть зручне | Місто компактне, але ходити доведеться багато, а в парку-фортеці ґрунтові доріжки |
| Обов’язково скуштуйте дунайку | унайський оселедець слабосолоний, із маринованою цибулею й житнім хлібом |
| Спробуйте бессарабську кухню | Чорба, мамалига з бринзою, овеча бринза з навколишніх сіл |
| Заплануйте дегустацію вина | Сімейні виноробні поруч, найвідоміша в Криничному за годину їзди |
| Паспорт тримайте при собі | Прикордонна зона, тож документи перевіряють навіть у місті |
А загалом Ізмаїл місто неквапливе, і саме так його варто й дивитися. Без графіка й без списку справ на день. І тутешні люди охоче підкажуть дорогу чи місце, де смачно годують, тож не соромтеся питати. Часто це виходить краще за будь-який путівник.
Отже, головної пам’ятки Ізмаїла справді не побачити. Зате лишилося місто, у якому переплелися чотири культури, найстаріша мечеть країни, дельта Дунаю поруч і набережна, з якої видно інший берег.
Так, дорога сюди непроста, та, можливо, саме тому тут досі небагато туристів.
