Що таке трембіта — історія та особливості гуцульського музичного інструмента

Уявіть собі звук, що лине над горами на десятки кілометрів. І це без жодних підсилювачів. Тільки дуже довга дерев’яна труба та сила людських легень. Це трембіта – один з головних символів гуцульської культури. Колись вона була не просто музичним інструментом, а своєрідним засобом зв’язку. Зараз трембіта є частиною української культурної спадщини. Її можна почути на фольклорних фестивалях, концертах, під час святкувань у гірських селах та побачити у музеях народного побуту. Трембіті присвячують пісні та називають на її честь нову вітчизняну зброю. І вона точно заслуговує на те, щоб стати героїнею нашої статті. У ній ми розповімо про особливості трембіти, походження, виготовлення, пояснимо, чому вона така довга та як звучить. 

Що таке трембіта та як вона виглядає?

На вузький кінець (30 мм в діаметрі) кріпиться дерев’яний, роговий чи металевий мундштук (в народі – дульце, писок), і через нього видувається повітря. Поверхня може прикрашатись різьбленням. Трембіту традиційно виготовляють та використовують гуцули в Карпатах. 

Як виглядає справжня трембіта та наскільки вона довга порівняно зі зростом людини, можна побачити на фото. Що цікаво, незважаючи на вражаючу довжину, вона досить легка (близько 1,5 кг) завдяки дуже тонким стінкам (2-3 мм). 

Ще один цікавий факт. Не тільки у гуцулів, а й у деяких інших гірських народів є традиційні інструменти, подібні до трембіти. Найбільше схожі за конструкцією та способом використання  альпійський ріг (Швейцарія) та бучум (Румунія).

Крім трембіти, серед символів України є й легендарний Козак Мамай, який також, до речі, має відношення до музики.  

Історія походження трембіти та її значення для гуцулів 

Коли точно з’явилась гуцульська трембіта, дослідникам не вдалось встановити, але це точно сталось сотні років тому. І на відміну від інших музичних інструментів, вона створювалась зовсім не для того, щоб насолоджуватись музикою. 

Для чого гуцули використовували трембіту? 

За традиціями гуцулів трембіта мала передусім практичну функцію. Вона була значно важливішою за звичайний музичний інструмент. Гірські поселення знаходились далеко одне від одного, і обмінюватись повідомленнями було досить складно. Тож горяни вигадали такий сигнальний інструмент. Різні мелодії та сигнали дозволяли передавати один одному важливі новини. Це було своєрідне звукове шифрування.

Про що сповіщала трембіта?

• Вихід чабанів з отарою на полонину та повернення з неї.
• Початок та завершення робочого дня в горах.
• Народження дитини.
• Смерть когось із мешканців села.
• Запрошення на весілля чи інше свято.
• Наближення ворогів та інші небезпеки. Таке повідомлення звучало найтривожніше. 

Значення трембіти у гуцульському побуті виходило далеко за межі музики. Вона була повноцінним способом комунікації, що поєднував розкидані по горах села та полонини. І навіть це ще не все.

Інші способи використання трембіти.

• Годинник. Трембіту ставили вертикально чи під певним кутом і за довжиною тіні визначали час. 
• Барометр. Досвідчені чабани могли за зміною звуку сказати, коли наближається гроза чи дощ.
• Орієнтир. Пастухи чи мандрівники, що заблукали в горах, йшли на звук трембіти.

З часом трембіту стали використовувати і як музичний інструмент. На ній грали на весіллях, супроводжували поховальні обряди, різдвяні святкування, храмові свята та інші події. Жодні урочистості у Карпатах не відбувались без трембіти. 

Дослідники стверджують, що крім гуцул, трембіту використовували й інші карпатські горяни (лемки та бойки), але саме гуцульська версія інструменту стала найбільш впізнаваною та зберіглась в автентичному вигляді до наших днів.  

Продовжуючи тему українських народних символів, варто згадати і про традиційну ляльку-мотанку. 

З чого виготовляють трембіту та яка її будова? 

Для виготовлення трембіти за традиційною технологією можна використовувати не будь-яке дерево, а тільки певного типу. Це смерека віком 120-150 років. Особливо цінувалась та, в яку влучала блискавка (так звана громовиця). За гуцульським повір’ям, її деревина має особливі властивості і навіть відганяє злих духів. 

Будова трембіти, якщо порівнювати з іншими музичними інструментами, досить проста. Але її виготовлення – тривалий, кропіткий процес, що може тривати майже рік.  

Як майстер створює трембіту?

1. Обирає потрібне дерево: пряме, без вузлів та тріщин. 
2. Розколює стовбур навпіл уздовж. Використання пилки заборонено. Лише сокира та клинки. 
3. Вирізає внутрішній канал. Для цього спеціальним ножем вишкрібає серцевину кожної половинки, доки стінки не стануть завтовшки 2-3 мм. 
4. З’єднує половинки. Цвяхи використовувати не можна. 
5. Скріплює обмоткою з березової кори чи дерев’яними обручами. 
6. Встановлює мундштук. Для нього потрібна тверда деревина: клен, явір, бук, груша.  
7. Налаштовує звучання. 

Попередньо смереку залишали «визрівати» під сонцем та вітрами. Чим довше це тривало, тим дзвінкішим виходив звук. Рідше, але трембіту виготовляли ще й з інших хвойних порід: ялиці, іноді сосни. 

Створення таких унікальних інструментів – яскраве відображення мудрості народу, як і прислів’я з приказками, сповнені глибоким сенсом. 

Яка довжина трембіти та чому її називають найдовшим музичним інструментом? 

Саме довжина – те, що робить трембіту впізнаваною та унікальною. Стандартні варіанти інструменту сягають 2,5-4 метрів, але є й значно довші екземпляри (понад 8 м). Таку рекордну трембіту виготовили у 2009 році у місті Рахові на Закарпатті. Саме завдяки своїм габаритам вона вважається одним з найдовших духових музичних інструментів у світі серед традиційних дерев’яних. В Україні навіть встановлювались численні рекорди, пов’язані з трембітою. 

Довжина безпосередньо впливає на діапазон та тембр звучання. Чим вона довша, тим нижчий та потужніший звук. Він може коливатись в діапазоні трьох октав. 

Як звучить трембіта та на якій відстані чути її звук? 

У трембіти низький, надзвичайно потужний та протяжний звук. Найкраще він розкривається у горах, де природній рельєф підсилює звукові хвилі. Завдяки довжині труби та особливостям деревини у хорошу погоду його можна почути на відстані до 10-12 кілометрів. Саме тому трембіту століттями використовували як засіб зв’язку між віддаленими поселеннями. 

Як звучить трембіта, багато в чому залежить від того, хто саме на ній грає, яка в нього сила видоху. В інструмента немає клапанів чи вентилів, тому висота тону змінюється за рахунок зміни тиску повітря та положенню губ на мундштуці. 

Як грають на трембіті та чи складно навчитися? 

Гра на трембіті – непроста справа, і трембітарами стають переважно чоловіки, адже вони мають переносити серйозне фізичне навантаження. Для отримання звуку треба набрати в легені багато повітря та спрямувати у мундштук потужний стабільний потік. Якщо у класичних духових інструментів для зміни нот є клапани, тут доводиться обходитись без них. Діапазон звучання залежить від майстерності музиканта, його техніки дихання та напруження губ. Через це практично неможливо швидко навчитись грати на трембіті. Потрібні регулярні тренування. 

Як вчаться грати на трембіті?

1. Засвоюють, як правильно дихати. Треба глибоко вдихати та рівномірно видихати з використанням діафрагми. А для цього потрібні сильні легені.
2. Відпрацьовують правильне положення губ на мундштуку. 
3. Видобувають перші звуки, контролюючи силу видиху та підтримуючи рівне звучання.
4. Опановують різні звуки, змінюючи напруження губ та повітряний потік.
5. Вивчають традиційні мелодії та сигнали. 

Навчання ускладнюється габаритами інструменту. Трембіта не важка, але непросто вчитись створювати звуки, коли ти тримаєш трубу довжиною 3 або навіть 8 метрів.