Коли ми неправильно вживаємо слово, наша мова втрачає точність. Може навіть повністю спотворитись сенс сказаного. Це так звана лексична помилка, одна з найбільш поширених та підступних. У цій статті ми розберемо, у чому її особливості, які є види лексичних помилок, як їх відрізняти від інших мовних похибок та розпізнавати.
Лексична помилка — це що: визначення простими словами
Лексичною помилкою вважається неправильне слововживання, тобто відхилення від мовних норм на рівні значення слова. Це коли речення побудоване за усіма правилами, і граматика в порядку, але слово вжите не у своєму значенні, не поєднується з іншими словами за змістом або дублює вже сказане.
Якщо досі не зовсім зрозуміло, що таке лексична помилка, уявіть собі таку ситуацію: слово існує, але у цьому конкретному реченні воно «не на своєму місці». Це саме така помилка.
Лексичні норми української мови і чому їх порушують
Лексичні норми – це норми слововживання, набір правил вживання слів згідно з їхнім значенням, стилем та здатністю поєднуватись з іншими словами. Вони визначають, яке слово доречне у певному випадку, а яке – ні, навіть якщо обидва варіанти існують у мові. Лексичні норми спираються на словники, традиції літературної мови та практику освічених носіїв мови.
Порушення лексичних норм призводить до лексичних помилок, і трапляється це з таких причин:
- недостатній словниковий запас – незнання точного значення слів;
- вплив російської мови – кальки, русизми, суржик;
- плутанина близьких за звучанням слів (паронімів);
- механічне повторення почутого чи побаченого – помилки поширюються через ЗМІ, рекламу та у розмовах;
- прагнення говорити «гарніше» – щоб справляти враження освіченої людини, додають до своєї мови зайві слова та невластиві вислови;
- дослівний переклад – дублюючи конструкції з іншої мови, не враховують, чи вони відповідають лексичним нормам української;
- недбалість під час письма – навіть знаючи правила, можна помилятись через неуважність.
Уникати помилок допомагають самоперевірки та підвищення культури мовлення в цілому. Докладніше про це – далі. А зараз корисний матеріал з української мови – про прикладку.
Чим лексична помилка відрізняється від граматичної, орфографічної та стилістичної?
Щоб зрозуміти, яка це лексична помилка, давайте порівняємо її з іншими типами мовних помилок.
Їхні різновиди та особливості:
- Лексична помилка – неправильне вживання слова, враховуючи його значення та зміст речення. Приклад – «приймати участь» замість «брати участь».
- Граматична – порушення правил зміни слів, побудови словосполучень та речень: неправильне відмінювання, узгодження, керування. Приклад – «дякую вас» замість «дякую вам».
- Орфографічна – неправильне написання слова: пропущена літера, помилка у ненаголошеному голосному, неправильне вживання апострофа. Приклад – «нажаль» замість «на жаль».
- Стилістична – вживання слова чи конструкції, недоречної для певного стилю мовлення. Приклад – розмовне слово в офіційному документі. Стилістична помилка може порушувати і лексичну норму, але це відбувається не завжди. Можна вжити слово у його правильному значенні, але воно не пасуватиме за стилем.
Найчастіше лексичні помилки плутають з граматичні. Вони можуть накладатись, але між ними є суттєва різниця. Порушення правил граматики стосуються форм слів та їхніх зв’язків у реченні, а лексичні помилки – змісту слів. Тобто у першому випадку ви неправильно вжили слово, а у другому – обрали його.
Уникати мовних помилок допоможе наш матеріал про будову слова.
Види лексичних помилок
Лексичні помилки можна розподілити на кілька основних груп:
- Тавтологія – повторення в одному реченні спільнокореневих слів та тотожних за змістом («масло масляне»).
- Плеоназм – вживання зайвих слів, що дублюють значення («вільна вакансія»).
- Вживання слова в невластивому значенні – без врахування його точного змісту.
- Плутання паронімів – змішування слів з подібним звучанням, але з різним значенням.
- Кальки та русизми – дослівний переклад російських конструкцій, не властивих українській мові.
- Порушення лексичної сполучуваності слів – поєднання слів, які за змістом не можуть стояти поруч.
- Помилки у фразеологізмах – перекручення усталених виразів.
- Вживання анахронізмів – слів, не властивих описуваній історичній епосі.
Типи лексичних помилок часто перетинаються, наприклад, русизм може водночас бути порушенням сполучуваності слів.
Тавтологія і плеоназм: повтори та зайві слова
Обидві ці лексичні помилки створюють багатослів’я, непотрібне нагромадження слів, яке не додає змісту, а лише ускладнює сприйняття тексту.
Тавтологія – це повтор спільнокореневих або тотожних за значенням слів в одному реченні чи словосполученні. Приклади тавтології: «запитати запитання», «приснився сон», «об’єднати воєдино».
Плеоназм – це вживання слів (з різними коренями), які дублюють значення сусідніх, роблячи вислів надлишковим. Приклади плеоназма: «вільна вакансія» (вакансія – це вже вільна посада), «передчуття наперед», «місцевий абориген», «перша прем’єра».
Виправляти такі помилки просто. Достатньо прибрати зайве слово або замінити одне з повторюваних слів на синонім. Так «вільна вакансія» перетворюється на «вакансію», а «приснився сон» на «наснилось» чи «снилось».
Вживання слова в невластивому значенні та плутанина паронімів
Коли людина використовує слово, не до кінця розуміючи його точний смисл, або обирає близьке за звучанням слово, але з іншим значенням, така помилка називається вживанням слова в невластивому значенні. Приклади: «він одяг костюм» замість «він одягнув костюм», «подія відіграла велике значення» замість «подія мала велике значення» чи «подія відіграла важливу роль».
Пароніми – це слова, схожі за звучанням та будовою, але різні за значенням. Їх плутання – одна з найпоширеніших лексичних помилок. Приклади паронімів: адреса (місце проживання) та адрес (письмове вітання), ефектний (який справляє враження) та ефективний (який дає результат), рятувальник (професія, людина, яка рятує інших) та рятівник (той, хто врятував конкретну людину чи ситуацію).
Щоб не плутати пароніми, варто у сумнівних випадках звірятись зі спеціальним словником паронімів та звертати увагу на контекст, в якому слово зазвичай вживається.
А ще давайте згадаємо про омоніми, слова з однаковим звучанням та різним значенням.
Кальки та русизми: найпоширеніші лексичні помилки
Кальки з російської – це дослівно перекладені вирази, що не відповідають нормам української лексики. Приклади: «приймати участь» замість «брати участь», «на протязі року» замість «протягом року», «відноситись до» замість «ставитись до».
Русизми – більш широке поняття, яке охоплює і кальки, і прямі запозичення з російської мови без адаптації. Приклади: «міроприємство» замість «захід», «співпадати» замість «збігатись».
Такі помилки досить поширені через «звичне» звучання у російськомовному чи двомовному середовищі та викликають таке явище як суржик, змішане мовлення з елементами двох мов.
Порушення лексичної сполучуваності слів
Лексична сполучуваність – це здатність слів поєднуватись одне з одним відповідно до свого значення та мовної традиції. Не всі слова з близьким змістом можна вільно комбінувати між собою. Коли поєднують слова, які логічно чи традиційно не поєднуються, виникають порушення сполучуваності. Приклади неправильних словосполучень: «покращити рівень» замість «підвищити рівень» чи «покращити якість», «дешеві ціни» замість «низькі ціни» (дешевими можуть бути товари, а не ціни).
Такі помилки важко помітити, якщо людина звикла постійно вживати певні звороти. І вони нерідко виникають через запозичення з російської. Тому корисно перевіряти сумнівні вислови за словником сполученості слів.
Помилки у фразеологізмах та анахронізми
Неправильне вживання фразеологізмів – це перекручення усталених виразів: заміна слів, зміна форми чи змішування двох різних фразеологізмів в один. Приклад перекручених фразеологізмів – «грати значення» замість «відігравати роль» та «мати значення».
Анахронізми – це слова, не властиві епосі ти ситуації, про яку йдеться. Приклади: «телефон» у тексті про козацьку добу чи сучасний сленг у діловому листі XVIII століття.
Як визначити, яка це лексична помилка: алгоритм перевірки
Щоб знайти у реченні лексичну помилку та визначити її тип, можна скористатись таким алгоритмом перевірки:
- Прочитайте речення повністю та проаналізуйте його зміст.
- Знайдіть сумнівне слово, яке ріже слух або здається недоречним.
- Перевірте значення слова за тлумачним словником. Якщо воно не відповідає тому, що ви хочете сказати, точно, його використання буде вживанням слова у невластивому значенні.
- Перевірте повтори. Якщо в реченні є однокореневі слова чи слова, що дублюють значення одне одного, це тавтологія або плеоназм.
- Перевірте сполучуваність. Якщо поєднання слів звучить неприродно чи традиційно такі слова не стоять поруч, це порушення лексичної сполучуваності.
- Перевірте походження конструкції. Якщо вираз є дослівним перекладом з російської, це може бути калька або русизм.
- Перевірте усталені вирази. Якщо в реченні є фразеологізм зі зміненою формою чи складом, це помилка у фразеологізмі.
- Перевірте відповідність контексту. Якщо слово не підходить за епохою, не властиве ситуації чи стилю, це анахронізм чи стилістична помилка.
Лексична помилка часто ховається за звичними зворотами, тому важливо перевіряти навіть те, що звучить нормально.
Ще трохи корисної інформації, щоб удосконалити володіння українською мовою – про тезу та її формулювання.
