У світі багато постатей, які заслуговують, щоб про них розповіли. І мова не лише про бізнесменів на кшталт Джеффа Безоса з його Amazon чи Стіва Джобса з Apple. Є й знаменитості іншого штибу. Актриси Сара Полсон чи Аль Пачіно, співаки Ed Sheeran і Святослав Вакарчук, спортсмени як ЛеБрон Джеймс. А ще ж – журналісти. Так-так, ті самі, ким мріє стати кожен другий випускник медіа-вишу, бо вони творять не лише новини, а й справжні історії.
І тут не обов’язково шукати когось у далеких студіях BBC чи CNN. У нас є свої. Найперший серед них, мабуть, той, кого знає кожен український телеглядач, – Дмитро Комаров. Той самий журналіст, ведучий і автор культового “Світу навиворіт”, який написав свою першу статтю у 12 років, у 17 вже працював у тижневику, у 27 запустив програму, що змінила українське телебачення, а у 2019 за 3 дні облетів Україну й роздав 10 185 автографів під час туру містами країни.
І все це лише краплина з його історії, яка справді насичена подіями, відкриттями й внутрішньою силою. Спробуємо висвітлити її без втоми від дат і цифр, а так, щоб ви дочитали до останнього абзацу й самі захотіли вирушити в подорож.
Хто такий Дмитро Комаров – коротка біографія телеведучого
Так, угода була не “грузити” датами й конкретикою. Та без них тут таки нікуди. Бо щоб розповісти, хто ж він такий, цей чоловік з рюкзаком за плечима, який завжди десь там, у далеких куточках світу, трішки конкретики все ж додамо.
Дмитро Костянтинович Комаров народився 17 червня 1983 року в Києві. Звичайна сім’я, без журналістських коренів чи телевізійних зв’язків. Батько Костянтин і мама Ніна Комарови. Інженери, які пережили складні 90-ті, але створили дружну атмосферу для дітей. У 1989-му в родині з’явилось ще двійнята Микола й Ангеліна.
Освітою Дмитро себе не обділив. У школі вчився непогано, а потім пішов і здобув одразу дві вищі:
- Інженерна, у Київському національному університеті будівництва та архітектури.
- У сфері PR, у Київському національному економічному університеті.
Дві дороги, два світи. Та обрав він зрештою зовсім інше – журналістику.
І ця біографія показує, що є люди, яких від колиски несе обраним шляхом. От, скажімо, Степан Гіга – почав співати ще в школі й щороку тільки вдосконалювався. А є такі, як Комаров. Ті, хто ніби пручаються. Тягне в журналістику, а ти йдеш на інженера, потім ще на одну вищу, а зрештою однаково сідаєш писати тексти. Бо від свого не втечеш. До речі, в карму Дмитро вірить, тож сміливо цим скористаємось.
Як Дмитро Комаров розпочав кар’єру журналіста
Більшість майбутніх журналістів у 12 років ще навіть не уявляють, ким будуть. А Дмитро у цьому віці вже написав свою першу статтю. Її надрукували в газеті “Радянська молодь”, і за неї він отримав свій перший гонорар. Знаєте, на що його витратив? На плівку для фотоапарата. Уже тоді хлопець розумів, куди хоче рухатись.
Далі – швидко. У 16 років уже працював у тижневику “Телетиждень”, де згодом став редактором розділу “Чоловік”. На роботу, до речі, потрапив раніше, ніж отримав паспорт. А ще через рік почав підробляти фотокореспондентом. І це окрема історія креативного підходу.
Дмитро помітив, що до Києва часто приїжджають з гастролями українські й світові зірки. Замість того щоб чекати, поки хтось замовить – почав діяти на випередження. Чатував на знаменитостей біля концертних залів, ловив ексклюзивні кадри, а потім сам пропонував їх редакціям. Першою купила й надрукувала його фото “Комсомольська правда”. Згодом його ексклюзиви публікували “Известия в Украине”, Playboy, EGO та десятки інших видань.
А далі вже пішло по-справжньому серйозно. 6 років роботи кореспондентом у “КП в Україні”. З 2007 по 2010 – спецкор “Известий в Украине”. Тобто за десять років, поки інші тільки закінчували виш, Дмитро вже мав за плечима повноцінний журналістський бекграунд і десятки країн, в яких побував у відрядженнях.
І саме цей досвід, як виявилось пізніше, став тим самим фундаментом, на якому виросло головне творіння його життя – програма “Світ навиворіт”.
“Світ навиворіт” – проєкт, який зробив Дмитра Комарова знаменитим
А ось він – момент, який поділив його життя на “до” і “після”. 11 грудня 2010 року на каналі “1+1” вийшов перший випуск авторської програми “Світ навиворіт”, присвячений Камбоджі. До слова, той пілотний сезон Дмитро з оператором Олександром Дмитрієвим знімали за власні гроші, фінансування на ідею ніхто не дав. Й саме ця “бідна” Камбоджа стала тим самим стартом, після якого канали почали відкривати йому двері навстіж.
Сезони “Світу навиворіт” – країна за країною
Далі – сезон за сезоном, країна за країною:
| Сезон | Країна / напрямок | Рік орієнтовно |
| 1 | Камбоджа | 2010 |
| 2 | Індія | 2011 |
| 3 | Африка | 2012 |
| 4 | В’єтнам | 2013 |
| 5 | Індонезія | 2014 |
| 6 | Латинська Америка | 2015 |
| 7 | Болівія | 2016 |
| 8 | Непал | 2016-2017 |
| 9 | Японія | 2017-2018 |
| 10 | Бразилія | 2018-2019 |
| 11 | Китай | 2020 |
| 12 | Пакистан | 2021 |
| 13 | Еквадор | 2021 |
| 14 | Колумбія | 2022 |
| 15-16 | Україна | з 2023 року |
За понад десять років виходу набралась солідна колекція. І кожен сезон – не просто екзотика з пляжами та храмами, а життя зсередини. Племена, що відрубають голови ворогам, чаклунство в Танзанії, ловля тарантулів руками в Камбоджі, тривале проживання серед в’єтнамських мнонгів та ловля дикого слона в джунглях.
Найгучніші історії з-за кадру
А ще там було таке, чого жоден інший тревел-журналіст не показував. У Камбоджі під час 2 випуску першого сезону Дмитра вкусила в руку отруйна змія рабдофіс – він дозняв програму, а потім “накрило”. В’єтнамський чаклун племені Зао намагався реально, без жартів, видати свою доньку за нього заміж. У Папуа Новій Гвінеї плем’я нащадків людожерів мало не вбило ведучого. У Танзанії розповів історію про чаклунів, які полюють на людей-альбіносів. А в Африці взяв шефство над дівчинкою Фрідою, яка від вдячності почала звертатися до нього “тато”, і після зйомок він не втратив із нею зв’язок.
А в Японії, у 2017 році, Дмитро допоміг місцевій жительці Яйо. Вона стояла на скелі гори Фудзіяма й готувалась звести рахунки з життям. Згодом Яйо знову з’явилась в одному з наступних випусків – уже з усмішкою, чоловіком і дітьми, які чекали її вдома.
Окрема й справді небезпечна сторінка – спроба підкорити Еверест разом з оператором Сашею Дмитрієвим, щоб встановити там Прапор України. Місія закінчилась трагічно – у Дмитра через нестачу кисню стався набряк легенів.
Нагороди, рекорди та новий етап
Нагороди не забарилися. У 2015 році після виходу 100-го випуску програму внесли до Книги рекордів України за “найбільшу кількість туристичних телепрограм, знятих знімальною групою з двох осіб”. А ще:
- у 2016-му Дмитро отримав “Телетріумф”;
- у 2018-му – спецпремію “Instagram року” від журналу XXL за ініціативу #ЧашкаКава;
- у 2020-му Президент надав йому звання Заслуженого журналіста України;
- а у 2021-му – Ukraine Tourism Awards.
Того ж року стартував і окремий проєкт “Мандруй Україною з Дмитром Комаровим” – він став найрейтинговішим тревел-шоу країни за всю історію.
Тож “Світ навиворіт” – це ціла епоха українського телебачення.
“Світ навиворіт. Україна” – коли власна земля стала найбільшим відкриттям
А далі сталось те, що ніхто не передбачав. Здавалося, всі українці вже чекали на новий сезон і нову країну, куди ж цього разу занесе чоловіка з рюкзаком. Та 24 лютого 2022 року весь світ для Дмитра звузився до однієї країни – рідної.
Хоча любов до України в його проєктах читалась і раніше. У 2018 під час всеукраїнського туру він роздав 10 185 автографів і встановив рекорд “найбільшої офіційно зареєстрованої автограф-сесії”. А у 2019 з пілотом Ігорем Табанюком за 3 дні облетів усі області (окрім зони бойових дій та Криму), відвідавши 33 аеродроми.
Та війна змінила все. Уже в березні 2022 Дмитро був на Гостомелі з першою колоною ЗСУ, знімав у Бучі й Ірпені одразу після деокупації. А в першу річницю повномасштабного вторгнення вийшов спецпроєкт “Рік” – з реальними кадрами війни та інтерв’ю Президента Володимира Зеленського. Вся Україна дивилась його прикутою до екранів, зі слізьми на очах.
З 2023 стартував офіційний проєкт “Світ навиворіт. Україна” – продовження культової програми, але вже про власну землю. У сезонах:
- підрив Каховської ГЕС;
- “Запоріжсталь” за кілометри від фронту;
- острів Зміїний з тим самим “русским кораблём”;
- історії людей, які не залишають свої міста попри обстріли.
У 2025-му Дмитро присвятив окремий двосерійний фільм силам ППО, над яким працював цілий рік.
Тож якщо колись Комаров шукав місця сили в далеких куточках планети, то тепер знайшов їх удома – у наших людях, містах і тому “русі вперед”, про який він сам так часто говорить.
Особисте життя Дмитра Комарова – дружина, сім’я та діти
Як і у випадку будь-якої медійної постаті, особистим життям Дмитра цікавляться чи не більше, ніж новими сезонами “Світу навиворіт”. І хоч сам він тримав цей бік свого життя якомога далі від камер, найяскравішу історію все ж не приховаєш.
Зі своєю майбутньою дружиною Олександрою Кучеренко познайомився у 2016 році на конкурсі “Міс Україна”, де вона перемогла, а він був у складі журі. У 2017-му вони разом виступали на “Танцях з зірками”. А освідчився він просто у небі, на гелікоптері над Києвом – у дусі справжнього мандрівника. У травні 2019 року пара одружилась, вінчались у православному храмі Єрусалима, а медовий місяць провели на Мальдівах.
Та не все має щасливий фінал. У березні 2025 року Дмитро офіційно підтвердив, що розлучається з Олександрою. Без скандалів, без публічних звинувачень. Дітей у шлюбі не було, хоч про це багато хто говорив.
Де зараз Дмитро Комаров і чим займається під час війни
Сьогодні він там, де й має бути – поруч з українцями. Продовжує знімати “Світ навиворіт. Україна”, фіксує на камеру і жах, і силу, і людські історії, які потім увійдуть у літописи нашої країни. Окрім нових сезонів, активно веде свої соцмережі, де ділиться кадрами зі знімань, думками та враженнями, на нього там підписано понад 1,5 мільйона людей.
А ще продовжує благодійну ініціативу #ЧашкаКави, яка допомагає тяжкохворим дітям, та підтримує військових, з якими познайомився під час зйомок. Бо, як сам каже, рух продовжується. Тільки вперед.
Цікаві факти про Дмитра Комарова, які знають не всі
А це блок-родзинка, заради якого статті заведено дочитувати до кінця. Бо знати, де він народився і яке шоу веде, то одне, а ось дізнатись неочікувані деталі – зовсім інше. Тримайте:
- У всі подорожі Дмитро бере з собою талісман – український прапор. Він уже побував у домі колишніх людожерів короваїв у Папуа, на екваторі в Еквадорі та в місячній долині Ла-Пас у Болівії.
- Прапор Комаров встановив на 5 гірських вершинах, серед яких – Айленд-Пік у Гімалаях (6189 м), Кіліманджаро (5895 м) та Монблан.
- У далекі країни возить до 10 кг сала, загортає у плівку й бризкає духами, щоб собаки на кордоні не зачули. А все заради того, щоб місцеві аборигени куштували справжню українську їжу.
- Після зйомок у Бразилії потоваришував з акторкою Луселією Сантус (Рабиню Ізауру) і запросив її у тур українськими містами.
- У В’єтнамі один із шаманів намагався “купити” його очі за великі гроші. Сказав, що вони “бачили багато світу”. Дмитро ввічливо відмовив, але історія стала легендою на знімальному майданчику.
- Йому офіційно заборонили в’їзд до РФ на 50 років. І він відверто вважає за честь.
- Окрім журналістики, у Дмитра ще шість років навчання у музичній школі за класом фортепіано.
- Вкрав волосину єті. У Непалі з оператором “позичили” зразок із храму. Експертиза показала, що той належав суматранському козорогу.
- Вчився пілотувати літак. Натомився боятись маленьких приватних суден, тож освоїв пілотування і навіть виконав на ЯК-52 “бочку” – фігуру вищого пілотажу.
А ще ми згадували, що Дмитро вірить у карму? Усе почалось у 19-20 років, коли він зачепив сусіднє авто на парковці й поїхав, бо ніхто не побачив. А вранці сам подряпав власну машину. Тоді й зрозумів, що карма є.
Та історія Дмитра Комарова на цьому не закінчується, він її досі творить. Ми обіцяли не втомлювати датами й цифрами, та як інакше про нього розповісти? Бо це не “сухий журналіст” із кабінету. Це людина, яка пише свою історію через подорожі, людей і трохи авантюри.
